neznanijbrat

То хто ж злочинці? Українсько-польські змагання за історичну пам'ять тривають

25 Nov 09 15:45:54 GMT

Українсько-польська „холодна війна” за право встановлювати ті чи інші пам’ятні знаки триває. З кожним днем виникають все нові і нові суперечки, які за радянських часів просто не могли відбуватись, бо тоді „історичну правду” визначала лише партія. І саме Львівщина як тісно пов'язаний з Польщею регіон стала однією з арен для політичних баталій.

Серед останніх подій, які активно обговорювала громадськість Львівщини — встановлення на підставі спільної ініціативи міського голови Львова Андрія Садового і президента міста Вроцлава Рафала Людкевича пам’ятника польським професорам Університету Яна Казимира, Львівської політехніки і Академії торгівлі, яких розстріляли у 1941 році на Вулецьких пагорбах у Львові.

В листопаді цього року в конкурсі на кращий проект цього пам’ятника переміг скульптор з польського Кракова Олександр Сьліва, повідомила кореспондента „ОстроВ” прес-служба Львівської міськради. «Під час оцінювання проектів члени журі та експерти бачили лише їхні номери і не знали не те, що автора, а навіть чи він є з України чи з Польщі. Перед нами були макети пам’ятників та проекти облаштування прилеглих територій, і члени журі просто обирали кращого», - сказав начальник відділу художно-архітектурного оформлення міста, виконавчий секретар конкурсу Володимир Сколоздра. Пам’ятник заплановано відкрити у 2010 році. Частину коштів на його спорудження дасть влада міста Вроцлава, у бюджеті якого для цього зарезервовано 900 тис. злотих. Решту, в залежності від остаточної вартості пам’ятника, буде виділено Львівською міською радою.

На перший погляд здається, що у встановленні пам’ятника немає нічого негативного для української сторони, тим більше що його спорудження підтримує влада міста. Проте частина громади Львова виступає проти. Радянська пропаганда активно нав’язувала міф, що до вбивства поляків у Львові були причетні українці, які служили в батальйоні «Нахтігаль». Тому історія із розстрілом львівських професорів завжди використовувалась в антиукраїнський пропаганді і проти головнокомандувача УПА Романа Шухевича, який в той час керував батальйоном «Нахтігаль». Тому крапку в цій історії поставити ще не можна.

Як і не можна остаточно закрити питання „цвинтаря орлят” у Львові. Після офіційного відкриття пантеону це питання притихло, львів’яни ніби змирились і з мечем-щербцем, і написом на пантеоні. Зараз це питання піднято знову — після того як було знищено пам’ятний знак УПА в лісовому масиві гори Хрещата на території Польщі. Влітку цього року депутати Львівської обласної ради проголосували за звернення до Президента України Віктора Ющенка та МЗС України щодо засудження знищення пам’ятного знаку. Крім того, депутати ухвалили рішення, що Львівська ОДА має провести облік на території Львівщини всіх пам’ятних знаків, які містять антиукраїнський та мілітарний зміст. Відповідно до цього обліку, планувалось звернутися до органів місцевого самоврядування щодо демонтажу таких пам’ятних знаків та звернутися до польської сторони з вимогою відновлення пам’ятного знаку на горі Хрещатій коштом польської сторони. „Якщо вони цього не зроблять, влада Львівщини має наполягати на демонтажі мілітарних польських знаків, таких як меч-щербець на Личаківському цвинтарі", — сказав депутат Львівської облради від ВО „Свобода” Олег Панькевич.

В жовтні ця історія отримала продовження. Не отримавши відповіді від українського МЗС щодо знищення пам’ятника, депутати створили власну слідчу комісію, яка почала ще активніше шукати і знайшла незаконно встановлені польські пам’ятні знаки.

При цьому польська сторона говорить про незаконність пам’ятника на горі Хрещатій, а ініціатори спорудження пояснюють, що всі спроби встановити пам’ятні знаки полеглим українським повстанцям закінчуються відмовою польської влади. Детальніше: http://www.octpib.info/Articles.aspx?id=166

То хто ж злочинці? Українсько-польські змагання за історичну пам'ять тривають

25 Nov 09 14:57:02 GMT

Як Івано-Франківські автопарки наживаються на людях

23 Sep 08 15:08:01 GMT

Як Івано-Франківські автопарки наживаються на людях

На маршруті Івано-Франківськ-Калуш за один день ціну проїзду підняли з 6 гривень до 8 гривень. Хочеться запитати в зв'язку з чим це зроблено? Чого це раптом 15 вересня ціна піднялась на 2 гривні? Бензин ж не піднімався в ціні від часу літнього стрибка, нафта взагалі впала в ціні відтоді вдвічі. На деталі машин також здається ціна не піднімалась, як і збори дорожні не збільшувались. Крім як жадністю монополістів більше нічим пояснити це явище.

Найгірше те, що варіант "не їздь", тут не проходить. Життя є життя і в разі потреби мусиш їхати, дорого чи недорого. На такий випадок держава мала б контролювати сфери, де можливе виникнення монополій. Приклад маршруту Івано-Франківськ-Калуш вимагає такого контролю вже і зараз.

Прибутки власників таксопарку, що курсують по цьому маршруту й так не маленькі. Кожні 25 хвилин з 7 до 21:00 туди й назад відправляється бус, в середньому набираючи 20 чоловік за один раз. Івано-Франківськ є обласним центром, тому загруженість маршруту в його сторону забезпечена. Тож якщо й була десь неприбутковість, то явно не на відрізку між двома найбільшими містами області.

Реагувати на подібне підняття цін нікому. Обласні ради давно вже не виконують своїх ролей і мають бути розпущені на користь центральної влади та місцевих влад в містах та селах. Байдужість депутатів з сіл до проблем міста і міжміських сполучень і навпаки робить затрати на орган, який вони утворюють, зайвими. Як і відповідальності за те, що робиться в області годі в обласній раді шукати, зіпруть на державу. Губернатор, представляючий цю державу, аналогічно посилається на компетенцію обласної ради, чим створюється загальна непричетність влади.

Ринковим відносинами також не можна пояснити підняття цін на проїзд і закриття очей на це влади. Бо ринки бувають різні: європейські цивілізовані з конкуренцією, які ведуть до розвитку, і є дикі ринки, як у нас, де хто більше вижме прибутку будь-яким способом той і молодець. Останній варіант ринку, зрозуміло, веде до загального економічного занепаду.

Крім стратегічної розрухи цивілізованих відносин, необґрунтоване підняття цін має ще один негативний момент. При такій ситуації, коли дозволяється піднімати ціни в залежності від бажання і можливості вижати з когось гроші, вигод конкуренції нема чого чекати.

Тобто покращення якості перевезень на маршруті Калуш-Івано-Франківськ не буде. Ні комфортніших і просторіших автобусів в часи великого навантаження, ні покращення технічного стану для більшої безпечності руху, нічого цього не станеться. Воно все виявляється зайвим. Конкуренція ж ітиме хіба що у вигляді хто захопить прибутковий напрямок. Звісно, конкуруватимуть тут хабарями і саботажами за право вижимати прибутки.

Державний механізм контролю в цьому випадку дав прямий збій і це безпосередньо відчувають люди. З цим явно потрібно щось робити. Держава має дбати за своїх громадян, а не дозволяти монополістам "опікатись" ними. На те й зорганізовуються люди в різні організації, щоб протистояти визиску з боку окремих захланних. Отож і Держава має відповідати такому поставленому завданню. Принаймі рухатись в цьому напрямку безупину.

Ще один в’язень совісті.

24 Mar 08 16:00:21 GMT

В міжнародному аеропорту Шереметьєво затримано україно-британського журналіста Бориса Когатова. Офіційна причина затримання - вибігання строку дії українського паспорту журналіста, але, як вдалося встановити нашій інформаційній службі, з паспортом у Бориса все гаразд. Просто він вложив в нього замасковану під доларову купюру нотатку „Смерть кровавой гебнє!". ФСБ Росії неодмінно видало вказівку не впускати журналіста, бо його перебування на території Росії загрожує національній безпеці країни. Пан Когатов, таким чином, повторив долю співробітниці газети НьюТаймс, Наталії Морарь.
Але цим справа не закінчилася. Поки Борис Когатов залишався у приміщенні аеропорту, чекаючи на рейс літака додому в Велику Британію, з головного управління ФСБ прийшла вказівка затримати цього пана з метою подальшого допиту на рахунок провокаційної діяльності проти національних інтересів Росії в Україні. Виявилося, що пан Когатов, прикриваючися ніком "Гамід Гамєдов", заважав роботі співробітників ФСБ у інформаційному просторі України, спрямованій на повернення України до складу колишнього СРСР.
Співробітникам ФСБ належить з'ясувати джерела фінансування журналіста, його зв'язки з опальними російськими олігархами, та світовим єврейством. Передбачається, що Бориса Котатова буде засуджено за зраду батьківщині. На це сам Борис прокоментував так:
„Це абсолютний нонсенс! Я навіть теоретично не міг зрадити Росії, бо я ніколи не був її громадянином!", на що співробітник місцевого ФСБ полковник Сандалевський посміхнувшися відповів: „Ніхто й не казав, що він зрадив саме Росії". Зараз журналіст перебуває у розпачі, намагається налагодити зв'язки із зовнішним світом.
„У мене зовсім немає родичів в Росії. Єдині люди в Росії, яких я знаю, це учасники форуму проУА. Я закликаю усіх небайдужих до мене учасників цього форуму вислати мені продуктову передачу, та дєякі основні ліки, й підтримати мене у моїй боротьбі проти беззаконня, що коїться проти мене".

Верховна Зрада України офіційно Розпущена!

04 Apr 07 19:40:46 GMT

Верховна Зрада України офіційно Розпущена!

Президент України Віктор Ющенко.

Повідомлення про це було в прямих ефірах багатьох загальнонаціональних каналів(Перший Національний, 5 Канал,...) Виступ Президента відбувся ввечері декілька хвилин по 9 год. Причиною вказано узурпацію влади за допомогою спотворення волевиявлення народу. Тобто коаліція є не легітимною, бо поповнюється за рахунок індивідуальних входжень депутатів, а не фракцій, як це записано в Конституції. Нарешті трохи загальмується переможний хід проросійських сил по Україні. До такого кроку не дійшло б, якби в часи після Помаранчевої Революції всі фальсифікатори були покарані, а кучмісти усунуті від влади. Тоді б Морозу нікому було б запропонувати свої послуги зрадника... Але тепер треба доробляти розпочате.